-
1 testify upon a trial
-
2 testify
свідчити, давати свідчення, виступати в якості свідка; доводити, наводити доказ(и); бути (слугувати) доказом; оголошувати; показувати; стверджувати- testify against
- testify against husband
- testify against one's husband
- testify against oneself
- testify against wife
- testify against one's wife
- testify as expert witness
- testify at hearings
- testify at one's trial
- testify at trial
- testify before the grand jury
- testify behind closed doors
- testify falsely
- testify favorably
- testify favourably
- testify in one's own behalf
- testify in one's own right
- testify in person
- testify on oath
- testify to assault
- testify to smth.
- testify to the truth
- testify truthfully
- testify under oath
- testify upon a trial
- testify upon oath -
3 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
4 witness
I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
5 witness
['wɪtnɪs] 1. n1) очеви́дець2) сві́док (особл. в суді)3) поняти́й4) до́каз, сві́дчення (to, of)to bear witness to [of] — сві́дчити, засві́дчувати
in witness of smth. — на до́каз чо́гось
••2. vto call to witness — виклика́ти як сві́дка; посила́тись на ко́гось
1) бу́ти сві́дком (очеви́дцем, поняти́м) чого́сь; ба́читиto witness a search — бу́ти поняти́м під час о́бшуку
2) дава́ти сві́дчення (against, for)to witness against self — сві́дчити про́ти само́го се́бе
3) засві́дчувати ( підпис тощо)4) сві́дчити; бу́ти до́казом, пра́вити за до́каз -
6 vouch
1. n1) заява, твердження2) свідчення2. v2) твердити, заявляти3) підтверджувати, підкріпляти (документами тощо)4) підтримувати, подавати підтримку5) юр. представляти суду свідка (поручителя)6) давати свідчення, свідчитиvouch against — спростовувати, заперечувати; свідчити проти (когось)
* * *v.1) (for) ручатися, поручитися; to vouch for smb. ‘s ability to pay поручитися за чиюсь здатність заплатити; I cannot vouch for the truth of that statement не можу ручатися, що це твердження відповідає дійсності2) стверджувати, заявляти3) підтверджувати(осіб, документи): підкріплювати ( посилання); all expenses must be strictly vouched всі витрати повинні бути підтверджені виправдальними документами; he vouched his words by his deeds він підтвердив слова діями; vouched by authority підкріплено посиланнями на авторитетні джерела4) юр. визивати в суд для підтвердження права (тж. to vouch to warrant); представляти докази або давати докази свідка на підтримку чогось5) давати гарантію, стати гарантом або поручителем в. давати особисте підтвердження7) -
7 take the witness stand
давати свідчення ( в суді), починати свідчити ( про свідка)
См. также в других словарях:
свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
сьвідчити — сьвідчу, чиш, Пр. Будучи свідком, підтверджувати істинність чого небудь; давати показання на суді як свідок. Сьвідчити під присягом (свідчити під присягою) … Словник лемківскої говірки
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
зізнаватися — аю/ся, ає/шся, недок., зізна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Казати відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому небудь. 2) юр. Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого , що небудь, свідчити під час допитів або… … Український тлумачний словник
